У всьому світі було придумано безліч способів виробництва упаковки для тари з полімерних матеріалів. Найчастіше можна зіткнутися з такими методами формування, як:
-
литне;
-
екструзійно-роздувне;
-
інжекційно-роздувне;
-
пневматичне;
-
вакуумне;
-
механічне.
Також поширені і екструзійні технології створення листової або плівкової упаковки. Поговоримо про кожну з них більш детально.
Литне формування термопластів
Подібний спосіб виробництва досить простий. Як матеріал, який служить базою для виготовлення упаковки, виступає гранульований або порошковий полімер. На першому етапі він занурюється в бункер, звідки, за допомогою спеціального шнека, переноситься уздовж прогріваємого циліндра. У цей момент відбувається зміна агрегатного стану полімеру: з базового твердого він перетворюється в розплав. Після того, як ця процедура завершується, розплав подається в спеціальну форму, в якій відбувається його охолодження під тиском. Після того, як упаковка застигла, її видаляють з форми, і вона готова до експлуатації.
Практичне застосування литного формування можливе тільки при наявності спеціальних ливарних машин. Разом з тим, у нього є цілий ряд плюсів, в порівнянні з іншими способами виконання подібної процедури, зокрема:
-
висока продуктивність;
-
можливість повністю автоматизувати роботу;
-
можливість пропустити етап створення заготовки і отримувати вже готовий виріб прямо з розплаву;
-
мінімум відходів;
-
широкі можливості у виробництві упаковки різної товщини.
Що стосується недоліків подібного способу виготовлення, до них можна віднести:
-
неможливість виробництва великих пакувальних матеріалів;
-
неможливість створення порожніх матеріалів.
Екструзійно-роздувне формування
Такий метод виробництва пластикової упаковки реалізується в такий спосіб. В якості початкового матеріалу також приймається або гранульований, або порошковий полімер. Він занурюється в екструдер, після чого, за допомогою шнека, направляється в циліндр і там пресується за допомогою спеціального формуючого інструмента. Після завершення цієї процедури, на виході виходить трубчаста заготовка. Вона прямує в простір в районі розімкнутих половин спеціальної форми, в якій буде відбуватися її охолодження. Половинки цієї форми встановлюються на спеціальних пересувних плитах приймача. Після того, як заготівля досягне необхідної довжини і прийме потрібну форму, половинки зімкнуться і роздують її за допомогою стиснутого газу. Після того, як процес охолодження завершиться, виріб прийме закінченого вигляду.
Використовуючи подібний метод, виробник може розраховувати на наступні переваги:
-
елементарне виробництво;
-
можливість повністю автоматизувати процес;
-
відмінна продуктивність і рентабельність;
-
можливість поєднувати виробництво упаковки і продукції;
-
низькі ціни на обладнання.
Що стосується недоліків, можна виділити такі нюанси:
-
багатоетапність виробництва;
-
необхідність купувати і регулярно міняти в міру зносу відразу два інструменти для формування.
Інжекційно-роздувний метод
Як і попередній спосіб, він складається з декількох стадій. На першому етапі необхідно отримати спеціальну заготовку у формі труби. Для цього застосовується литне формування, яке вже було описано в статті. Потім застосовується роздування заготовки до стану полого вироба. У цьому процесі може бути застосована одна з двох технологічних схем. У першому випадку, формування проводиться відразу після завершення процесу відливання форми. Для можливості цього процесу, обладнання для лиття необхідно оснастити додатковим обладнанням, на якому і буде проводитися безпосередньо роздування заготовки до стану готового виробу. Суть процесу полягає в тому, що заготовки поміщаються на спеціальні сердечники і відразу після відкриття форми вони спрямовуються до спеціального агрегату для раздування виробів. Що стосується другої схеми - створення заготовок і готових виробів проводять окремо. В такому випадку, виробництво повинно бути оснащено спеціальними лініями для раздуваннязаготовок, які складаються з:
-
бункера-накопичувача;
-
орієнтувального пристрої;
-
розігривача;
-
роздувателя з напівформами і ніпелем для накачування газу.
Основні переваги:
-
повна автоматизація виробництва з мінімальною участю людини;
-
відмінна продуктивність.
Основні недоліки:
-
дорожнеча необхідного обладнання;
-
можливість виробляти упаковку тільки з одного виду полімерів, який носить назву поліетилентерефталат.
Пневматичне та вакуумне формування
Суть методу полягає в створенні вироба з заготовки з застосуванням перепадів тиску. Як правило, для таких випадків можуть застосовувати плоскі, листові або стрічкові заготовки. Перепади тиску створюються на проміжку між поверхнями, завдяки чому і відбувається процес формування. Даний метод може застосовуватися в самих різних різновидах, оскільки існує величезна кількість видів обладнання, яке дозволяє забезпечити різницю тиску. Найчастіше зустрічаються два види: підвищення тиску і використання вакууму.
Основні плюси методу:
-
можливість виробляти упаковку навіть великих розмірів;
-
елементарна технологія;
-
мінімум витрат на закупівлю обладнання.
Основні мінуси:
-
мала продуктивність;
-
необхідність робити безліч додаткових операцій;
-
велика кількість відходів у процесі.
Механоформування
Має багато схожих рис з попереднім методом формування, проте є і суттєва відмінність. Вона полягає в наявності в обладнанні спеціального вузла під назвою пуансон, який, власне, і виконує формування. Перед початком процесу заготовка закріплюється на спеціальному затиску, після чого проходить розігрів і, безпосередньо, витягування і надання потрібної форми. Основна перевага даного методу - можливість виробляти дуже великі обсяги упаковки, що особливо актуально для великих виробництв. Що стосується недоліків - для використання необхідна постійна наявність заготовок різної форми, величезна кількість виробничих відходів і різна товщина готової упаковки.